|
|
|
|
| Історія створення мережі Інтернет |
Як це не дивно, але подією, яка підштовхнуло людство на створення Інтернет, виявився запуск першого штучного супутника, що його здійснив Радянський Союз у 1957 році. Холодна війна вже розпочалася і Сполучені Штати розуміючи, що супутник - це лише вершина айсберга радянських наукових досліджень у воєнній області, побачили для себе загрозу використання ракет для нанесення ядерного удару по США. У цьому ж 1957 році, при департаменті оборони США було створене Агенство по науково - дослідницьким проектам - ARPA. Одним з напрямків роботи Агенства стало створення комп'ютерних технологій для воєнних потреб, зокрема для зв'язку.
Перед вченими було поставлене завдання створити комп'ютерну мережу, якою могли б користуватися воєнні при ядерному нападі на країну. Мережа повинна була використовуватися для здійснення зв'язку між командними пунктами системи оборони. Головним критерієм при створенні мережі вважалася неуразливість мережі до часткового знищення під час ядерної атаки. Навіть при зруйнуванні декотрих гілок та вузлів мережі, повідомлення повинні потрапляти до адресата. Крім того, необхідно було врахувати питання секретності інформації, що передавається по мережі. Для виконання цієї вимоги була запропонована концепція мережі, що базується на двох основних ідеях:
- відсутність центрального комп'ютера - всі комп'ютери мережі рівноправні;
- пакетний спосіб передачі файлів мережою.
Цю концепцію у 1962 році запропонував Пол Берен, що використав теорію пакетної пересилки файлів, висунуту Леонардом Клейнроком у 1961 році.
Ще одним теоретичним джерелом створення мережі стала концепція "Галактичної мережі" Джозефа Ліклайдера.
Згідно цієї концепції за допомогою мережі будь - яка людина з будь - якої точки Землі може отримувати інформацію й обмінюватися файлами з будь - якою іншою людиною. Сьогодні можна сказати, що ця концепція стала основною у сучасній мережі Інтернет.
У 1962 році в межах Агенства ARPA почалися роботи по компютерним проектам. Головою компютерної програми був призначен Джозеф Ліклайдер.
У 1966 році розпочалося створення комп'ютерної мережі Арпанет. В жовтні 1967 року англійський вчений Дональд Девіс, що вивчав питання пакетної пересилки файлів, вперше запропонував термін "пакет".
В жовтні 1967 року для створення Арпанет було вирішено використовувати концепції П.Берена і Дж. Ліклайдера.
Суть ідеї П. Берена є те, що файл, котрий потрібно передати по мережі, розкладається на декілька частин - пакетів. Кожний пакет передається незалежно від інших. На останньому пункті в комп'ютері всі пакети знову збираються в єдиний файл. Так як пакети передаються незалежно один від одного, то кожен пакет може дійти до кінцевого комп'ютера своїм шляхом. Для того, щоб мережа, що складається з рівноправних комп'ютерів, працювала, кожному комп'ютеру надається орігінальне ім'я, і в кожен комп'ютер записується таблиця імен всіх комп'ютерів мережі і таблиця з'єднань. Завдяки цим відомостям кожен комп'ютер "знає" яким шляхом відіслати пакет. Спочатку перевіряється найкоротший шлях, і якщо він зайнятий або зовсім знищений, то перевіряється слідуючий найкоротший шлях і т.д. Після того, як пакети потраплять на кінцевий комп'ютер, перевіряється наявність всіх пакетів, що складають файл. Якщо якого - небудь пакету не вистачає, комп'ютер посилає запит на комп'ютер відправник і повідомляє який пакет відсутній. Потрібний пакет ще раз відсилається адресату. Всі правила кодування і пересилки файлів записуються в мережевому протоколі.
Для мережі Арпанет був створений протокол IP, що дозволяв ділити файли на пакети і передавати пакети від одного вузла до другого. Потім був створений протокол ТСP, який забезпечував передачу пакетів між комп'ютером - відправником і комп'ютером - приймачем. Цей протокол дозволяв також досилати загублені пакети. Всі ці свойства протокола ТСР дозволили використовувати його для міжмережевого обміну файлами.
З жовтня по грудень 1969 року чотири університетських центра США - Каліфорнійський університет Лос - Анджелесу, Каліфорнійський університет Санта - Барбари, Стенфордський дослідницький інститут і Університет штату Юта були об'єднані в єдину мережу.
1969 рік вважається роком створення Інтернет, так як подальші події показали, що основою Інтернету стала мережа Арпанет.
Після Арпанет в США та інших країнах створювалися комп'ютерні мережі, що з'єднували комп'ютерні центри наукових та державних організацій. Багато мереж стали використовувати протокол ІР. Цей протокол був зручний тим, що можна легко нарощувати мережу, приєднуючи будь - яку кількість нових комп'ютерів. Але крім ІР - мереж, створювались мережі, що працювали з іншими мережевими протоколами.
У 1972 році у Вашингтоні пройшла перша Міжнародна конференція з комп'ютерних комунікацій. На конференції були присутні вчені з 10 країн. Участникам конференції була представлена мережа Арпанет. Це було перше публічне представлення мережі Арпанет. Мережа Арпанет була першою глобальною мережею, в Арпанет були найповніше використані сучасні розробки, над створенням і розвитком мережі працбвали найвідоміші вчені США, тому до Арпанет стали приєднуватися інші мережі, що були створені освітницькими, науковими та урядовими організаціями.
У 1972 році була створена суспільна організація INWG - робоча група з міжнародних мереж, під керівництвом Вінсента Сьорфа. INWG координувала роботу зі створення можливості міжмережевого обміну. Для об'єднання мереж, що працюють з протоколом ІР і мереж, що працюють з іншими протоколами, необхідно було створити спеціальний міжмережевий протокол. Цей протокол був створений Вінсентом Сьорфом і Робертом Каном у 1974 році і отримав назву ТСР. Після об'єднання в 1982 році двох протоколів ТСР і ІР в один, протокол ТСР/IP став стандартним протоколом об'єднаної мережі - Інтернет. В цьому ж році Сьорф і його колеги ввели термін "Інтернет". Сьогодні Вінсента Сьорфа називають "батьком Інтернета".
Два "батька" інтернету - Вінсент Сьорф і Роберт Кан
За матеріалами "Енциклопедії Алфьорова".
|
Сайт управляется системой uCoz |
