Ѕ≥льш≥сть користувач≥в п≥дключаЇтьс¤ до ≤нтернету, використовуючи дл¤ цього телефонну мережу ≥ модем, сплачуючи при цьому послуги ≤нтернет серв≥с провайдера. “акий спос≥б п≥дключенн¤ Ї, так би мовити, масовим через достатню швидк≥сть передач≥ даних ≥ невелику ц≥ну. ўодо швидкост≥ передач≥ даних, то вона Ї основним параметром в робот≥ модема. ¬она вим≥рюЇтьс¤ в bps (б≥тах за секунду). —ьогодн≥ досить пристойним модем вважаЇтьс¤ апарат з≥ швидк≥стю б≥л¤ 33600 bps (б≥л¤ 230 Kb за хвилину). “акож важливими показниками в робот≥ сучасних модем≥в Ї на¤вн≥сть режиму корекц≥њ помилок ≥ режиму стисканн¤ даних.

ўодо телефонного з'Їднанн¤, то воно маЇ два вигл¤ди, перший - звичайний комутований доступ або dial-up, ≥нший - маЇ назву зворотнього додзвону або callback в ориг≥нал≥. ™диною принциповою р≥зницею Ї зовс≥м не швидк≥сть з'Їднанн¤, а те, хто кому додзвонюЇтьс¤. —права в тому, що при стандартному доступ≥ в ≤нтернет користувач маЇ сам додзвонюватис¤ до провайдера, що в к≥нц≥ м≥с¤ц¤ випливаЇ у значну суму. ѕри call-back ми маЇмо ≥ншу ситуац≥ю, в ¤кий модем користувача встановлюЇ з'Їднанн¤ з провайдером лише з одн≥Їю метою - в≥д≥слати запит на додзв≥н з≥ сторони провайдера. ѕ≥сл¤ цього модем кл≥Їнта переходить до режиму оч≥куванн¤ ≥ отримуЇ бажаний дзв≥нок з боку провайдера. ѕри цьому похвилинна плата за використанн¤ телефонноњ л≥н≥њ сплачуЇтьс¤ не кл≥Їнтом, а провайдером. « одного боку цей вид з'Їднанн¤ дозвол¤Ї зекономити, але, ¤к правило, callback сплачуваЇтьс¤ по ≥ншим тарифам. якщо брати конкретн≥ цифри, то, на к≥нець 2005 року, тарифи в б≥знес-час становили 1-2 гривн≥ при стандартному з'Їднанн≥ ≥ 3-4 при використанн≥ callback.

ўодо вид≥в сучасних модем≥в, то вони розд≥л¤ютьс¤ на внутр≥шн≥ (internal) та зовн≥шн≥ (external). ¬нутр≥шн≥ модеми представл¤ють собою електронну плату, що встановлюЇтьс¤ безпосередньо в комп'ютер (див≥тьс¤ малюнок б≥л¤ заголовку), а зовн≥шн≥, див≥тьс¤ малюнок зл≥ва, ¤вл¤ють собою автономний пристр≥й, ¤кий п≥д'ЇднуЇтьс¤ до одного з порт≥в. «овн≥шн≥й модем коштуЇ дорожче за внутр≥шн≥й того ж типу через зовн≥шню приваблив≥сть ≥ б≥льш легкого встановленн¤. Ѕ≥льш докладно про модеми ви д≥знаЇтесь у нашому словнику.

≤снують й ≥нш≥ способи п≥дключенн¤ до ≤нтернету. Ќа в≥дм≥ну в≥д модемного з'Їднанн¤ вони забезпечують пост≥йне п≥дключенн¤ й б≥льш висок≥ швидкост≥ передач≥ ≥нформац≥њ. Ќа жаль, вони вс≥ поки що дуже дорог≥ дл¤ перес≥чного користувача - типова абонентська платн¤ зa них складаЇ не одну сотню долар≥в на м≥с¤ць. «вичайно њх використовують дл¤ п≥дключенн¤ до ≤нтернету не окремих комп'ютер≥в, а локальних мереж (LAN).

≤снуЇ багато способ≥в орган≥зовувати пост≥йне п≥дключенн¤ до ≤нтернету. „асто використовуЇтьс¤ п≥дключенн¤ по вид≥лен≥й л≥н≥њ - по звичайним телефонним проводам, безпосередньо, минуючи ј“—, з'Їднуючи вас ≥ провайдера.

  якщо провайдер надаЇ вам м≥сце на своЇму сервер≥ дл¤ розм≥щенн¤ ваших веб - стор≥нок, то ц¤ послуга маЇ назву веб - хост≥нг.

«а матер≥алами "≈нциклопед≥њ јлфьорова".

|

|

Ќа головну стор≥нку | All rights reserved | Copyright 2002-2006 © | v. 6.2