Ѕагато в чому ми ≥ користуЇмос¤ ≤нтернетом дл¤ того, щоб отримати ¤к≥сь послуги ≥ потр≥бно сказати, що ≤нтернет ц≥ послуги нам надаЇ. ¬они, ¤к правило, стосуютьс¤ сп≥лкуванн¤, ≥ д≥йсно - використовувати в≥ртуальн≥ посланн¤ набагато швидше, над≥йн≥ше, да ≥ взагал≥ просто зручн≥ше, н≥ж використовувати звичайн≥ паперов≥ аналоги. ƒавайте розгл¤немо њх види, ≥, спод≥ваюсь, ви сам≥ побачити вс≥ плюси житт¤ в net.

“епер поговоримо про електронну пошту, що дуже схожа на звичайну, а тому звикнути до нењ дуже легко. ÷е найефективн≥ша ≥з служб ≤нтернету в смисл≥ затрат - ¤кщо ви сплачуЇте ≤нтернет - провайдеру лише за час з'Їднанн¤, то зможете листуватис¤ з≥ вс≥м св≥том лише за к≥лька долар≥в на м≥с¤ць. як правило електронна пошта дос¤гаЇ будь - ¤кого м≥сц¤ на земн≥й кул≥ всього за дек≥лька хвилин. “ак, ¤к ≥ факс, вона дозвол¤Ї передавати не лише текст, але й зображенн¤, але при цьому ви не використовуЇте м≥жм≥ський та м≥жнародний зв'¤зок, а ¤к≥сть зображенн¤ не пог≥ршуЇтьс¤ п≥д час передач≥. ƒл¤ орган≥зац≥й з великим обс¤гом факсового листуванн¤, особливо за кордоном, електронна пошта, або e - mail, надаЇ миттЇву й дуже вагому економ≥ю. Ѕ≥льш≥сть користувач≥в ≤нтернета називають електронну пошту просто поштою, а в≥дпов≥дн≥ еп≥тети збер≥гають дл¤ традиц≥йноњ пошти (англ≥йською, наприклад, њњ часто називають snail mail - пошта слимак≥в).

≈лектронна пошта не використовуЇ географ≥чну адресац≥ю. јдреса електронноњ пошти, ¤ку зараз прийн¤то писати на в≥зитних картках разом з телефоном, вигл¤даЇ так:

¬≥зьмемо, наприклад, ≥м'¤ ivanenko@ooh-ya.de. @ - це розд≥льник, ¤кий у нас часто називають "собакою" або "жабою", а англ≥йською це означаЇ прийменник "at", тобто, на нашому приклад≥, користувач ≤ваненко на комп'ютер≥ ooh-ya.de. ¬елик≥ й маленьк≥ л≥тери в поштов≥й адрес≥ не розр≥зн¤ютьс¤. јдресу варто писати дуже уважно - за адресою, що написана з помилками лист н≥куди не д≥йде.

          –оздивимось ¤к проходить передача ≥ прийом електронних пов≥домлень.

Ќехай два друга ѕетров ≥ —идоров обм≥нюютьс¤ електронними пов≥домленн¤ми. ƒл¤ цього вони обидва повинн≥ бути кл≥Їнтами мереж≥ ≤нтернет, мати свою електронну адресу ≥ перш за все, щоб на кожному комп'ютер≥ маЇ бути встановлений кл≥Їнтськ≥ поштов≥ пов≥домленн¤.

якщо вс≥ ц≥ умови виконан≥, —идоров за допомогою поштовоњ програми пише пов≥домленн¤, вказуЇ електронну адресу ѕетрова ≥ в≥дсилаЇ пов≥домленн¤ на св≥й поштовий сервер у вигл¤д≥ файла. ўоб ѕетров отримав свою електронну пошту, в≥н запускаЇ поштову програму на свойому комп'ютер≥. ѕот≥м в програм≥ в≥н обираЇ команду, що доставл¤Ї пошту з сервера на комп'ютер кл≥Їнта, тобто його комп'ютер. ѕо команд≥ з комп'ютера ѕетрова файл з його поштовоњ скриньки буде переданий в його комп'ютер. ѕ≥сл¤ цього ѕетров зможе прочитати лист свого друга —идорова.

«≥ схеми ми бачимо, що кл≥Їнти електронноњ пошти (—идоров ≥ ѕетров) напр¤му зв'¤зуютьс¤ лише з≥ своњми поштовими серверами (post.com ≥ master.edu), а вже сервери обм≥нюютьс¤ електронними пов≥домленн¤ми. якщо обидва друга Ї кл≥Їнтами одного поштового сервера, то весь процес набагато прост≥ший: лист не покидаЇ меж≥ одного поштового сервера, що значно прискорюЇ передачу даних.

≈лектронну пошту част≥ше за все використовують сл≥дуючим чином. ¬и з'ЇднуЇтесь з≥ своњм провайдером, запускаЇте поштову програму (¤кщо у вас "стоњть" Windows, то це, ¤к правило, Outlook Express), в≥дпов≥даЇте на отриман≥ листи ≥ складаЇте нов≥. ѕот≥м ви знову п≥дключаЇтесь до провайдера й в≥дправл¤Їте своњ листи. ћова йде про модемне п≥дключенн¤ - ¤кщо ж у вас Ї пост≥йний зв'¤зок з ≤нтернетом, то ви просто завантажуЇте поштову програму, не п≥клуючись про час.

“епер давайте поговоримо про такий ризновид електронноњ пошти, ¤к Web-mail, тобто мережеву пошту. ¬ даному випадку роль м≥стилища в≥д≥граЇ спец≥альний провайдер, у ¤кого ви ¤к би орендуЇте поштову скриньку. ÷¤ послуга абсолютно безкоштовна ≥ представл¤Ї собою можлив≥сть перегл¤ду над≥йшовших лист≥в ≥ написанн¤ нових пр¤мо на Web-сайт≥ компан≥њ. ¬ чому ж переваги такого п≥дходу?

ѕо-перше, продивившись на сайт≥ список над≥йшовших лист≥в, ви маЇте можлив≥сть видалити небажан≥ пов≥домленн¤, тим самим зв≥льнив себе в≥д необх≥дност≥ чекати загрузки непотр≥бних лист≥в до вашоњ скриньки, ¤к це Ї в звичайному e-mail. ќсобливо це зручно коли небажаний лист маЇ великий розм≥р ≥ в≥дн≥маЇ ваш час, а значить ≥ грош≥, заплачен≥ провайдеру.

ѕо-друге, за допомогою web-≥нтерфейса ви маЇте можлив≥сть перегл¤дати свою пошту в будь-¤кому кутку св≥ту, витратив м≥н≥мум часу, а значить ≥ грошей, а також не зм≥нюючи адреси електронноњ пошти на час поњздки.

 онфиденц≥йн≥сть ≥нформац≥њ забезпечуЇтьс¤ необх≥дн≥стю введенн¤ свого лог≥на ≥ парол¤, ¤кий ви або вибираЇте власноруч, або його надаЇ вам провайдер - все залежить в≥д типу обраноњ вами компан≥њ.

Ќовини мереж≥ Usenet

Ќовини мереж≥ Usenet, чи, ¤к њх прийн¤то називати у в≥тчизн¤них мережах, телеконференц≥њ Ц це другий по розповсюдженост≥ серв≥с Internet п≥сл¤ електронноњ пошти. ≤ ¤кщо електронна пошта передаЇ пов≥домленн¤ по принципу Ув≥д одного Ц одномуФ, то новини мереж≥ передають пов≥домленн¤ Ув≥д одного Ц багатьомФ. ћехан≥зм передач≥ кожного пов≥домленн¤ схожий на передачу пл≥ток: кожен вузол мереж≥, ¤кий отримав ¤кусь нову ≥нформац≥ю (тобто нове пов≥домленн¤), передаЇ њњ на вс≥ знайом≥ вузли, тобто вс≥м тим вузлам, з ¤кими обм≥нюЇтьс¤ новинами. “аким чином, послане користувачем пов≥домленн¤ розповсюджуЇтьс¤, багатократно дублюючись, по мереж≥, дос¤гаючи за довол≥ коротк≥ строки вс≥х учасник≥в телеконференц≥њ Usenet у всьому св≥т≥. ѕри цьому обговоренн¤ теми, ¤ка ц≥кавить користувача, може брати участь безл≥ч людей, незалежно в≥д того, де вони знаход¤тьс¤ ф≥зично.  ≥льк≥сть користувач≥в Usenet довол≥ велика Ц за оц≥нками UUNET technologies, к≥льк≥сть нових пов≥домлень, ¤к≥ поступають у телеконференц≥њ щоденно складаЇ близько м≥льйона.

“елеконференц≥њ - узагальнене пон¤тт¤, що насправд≥ в≥дноситьс¤ до двох вид≥в серв≥су ≥, в≥дпов≥дно, двох мережевих технолог≥й: дискус≥йн≥ групи (або списки розсилки, mailing lists) ≥ групи новин (newsgroup, система розсилки новин) Usenet. Ќовини под≥лен≥ на ≥Їрарх≥чно орган≥зован≥ тематичн≥ групи ≥ ≥мТ¤ кожноњ групи складаЇтьс¤ з ≥мен п≥др≥вн≥в ≥Їрарх≥њ, ¤к≥ розд≥лен≥ крапками, причому б≥льш загальний р≥вень пишетьс¤ першим. –озгл¤немо, наприклад, ≥мТ¤ групи новин fido7.windows.nt.admin . ÷¤ група в≥дноситьс¤ до ≥Їрарх≥њ верхнього р≥вн¤ fido7, це ≥Їрарх≥¤ некомерц≥йноњ системи крањн колишнього –ад¤ньськоо —оюзу. ¬ ≥Їрарх≥њ fido7 на¤вний п≥др≥вень widows, призначений дл¤ обговоренн¤ р≥зних питань, повТ¤заних з операц≥йними системами ф≥рми Microsoft. ƒал≥, NT означаЇ операц≥йну систему Windows NT, а admin позначаЇ групу, призначену дл¤ обговоренн¤ питань адм≥н≥струванн¤. “аким чином, маючи м≥н≥мальн≥ знанн¤ англ≥йськоњ мови, можна за ≥менем групи легко зрозум≥ти, що в н≥й обговорюЇтьс¤. Ќаприклад, в alt.games.doom пишуть т≥, хто полюбл¤Ї гру DOOM.

≤снують глобальн≥ ≥Їрарх≥њ та ≥Їрарх≥њ, ¤к≥ локальн≥ дл¤ ¤коњ-небудь орган≥зац≥њ, крањни чи мереж≥. Ќаб≥р груп новин, ¤к≥ отримуЇ локальний сервер Usenet визначаЇтьс¤ адм≥н≥стратором серверу та на¤вн≥стю тих чи ≥нших груп на ≥нших серверах, з ¤кими в≥н обм≥нюЇтьс¤ новинами. ƒовол≥ часто ситуац≥¤, коли сервер отримуЇ, по-перше, вс≥ глобальн≥ ≥Їрарх≥њ, по-друге, локальн≥ дл¤ крањни чи мереж≥, по третЇ, ≥Їрарх≥њ локальн≥ дл¤ конкретноњ орган≥зац≥њ.

ƒл¤ того, щоб д≥знатис¤ про вс≥ глобальн≥ групи новин, тобто поширених по всьому св≥ту, раджу вам натиснути сюди...

ƒо р≥зних ≥Їрарх≥й застосовуютьс¤ р≥зн≥ норми ≥ правила роботи з ними. ¬ першу чергу, це стосуЇтьс¤ мови пов≥домлень Ц в рос≥йськомовн≥ групи сл≥д писати рос≥йською мовою, в той же час ¤к у групи глобальноњ ≥Їрарх≥њ comp можна писати лише англ≥йською. Ќе завжди в Usenet можна посилати ≥нформац≥ю рекламного характеру. ƒе¤к≥ з груп спец≥ально створен≥ дл¤ комерц≥йних ц≥лей ≥ надають таку можлив≥сть, а де¤к≥ Ї абсолютно некомерц≥йними Ц ≥ тому встановлена заборона. ћенш суворими Ї обмеженн¤ на можлив≥ обТЇми цитуванн¤ попередн≥х автор≥в, розм≥р п≥дпису ≥ т. п.

ѕочинаючи роботу з будь-¤кою групою або ≥Їрарх≥Їю груп, в першу чергу необх≥дно ознайомитис¤ з правилами роботи з тими, ¤к≥ регул¤рно розм≥щуЇ в цих групах людина, ¤ка добров≥льно вз¤ла на себе обовТ¤зки координатора групи (модератора).

—правд≥ групи новин бувають двох тип≥в Ц модерован≥ та звичайн≥. ѕов≥домленн¤, ¤к≥ зТ¤вл¤ютьс¤ у модерованих групах, перед тим, ¤к розсилаютьс¤ по мереж≥, проход¤ть процедуру своЇр≥дноњ цензури, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ модератором Ц у так≥й структур≥, ¤к Usenet, неможливо п≥дтримувати пор¤док без суворост≥.

Ќа нин≥шньому етап≥ будь-¤кий компТютер, ¤кий п≥дключений до Internet, маЇ доступ до нових Usenet, але новини Usenet розповсюджуютьс¤ ≥ по ≥ншим мережам, так же широко, ¤к ≥ електронна пошта. —пос≥б ≥ зручн≥сть роботи з новинами у велик≥й м≥р≥ залежить в≥д того, ¤ким чином користувач отримуЇ њх. ¬ Internet програма-кл≥Їнт напр¤му отримуЇ новини з серверу Usenet, ≥ м≥ж перегл¤дом списку пов≥домлень, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у груп≥, ≥ перегл¤дом цих пов≥домлень немаЇ затримки.  оли ж користувач отримуЇ новини через електронну пошту, то спочатку в≥н отримуЇ список статей, а вже пот≥м отримуЇ статт≥, ¤к≥ окремо замовл¤Ї.

ƒе¤к≥ розповсюджен≥ програми дл¤ роботи з новинами:

дл¤ UNIX: pine;

дл¤ Windows: Internet news, Netscape Communicator.

Ѕагато хто з вас, прагнучи обговорити ¤кусь нагальну тему або просто заради розваги заходив на ¤кийсь форум. ќсновною в≥дм≥нн≥стю форуму в≥д чату Ї те, що вс¤ ≥нформац≥¤, ¤ка скоплюЇтьс¤ на ньому не стираЇтьс¤, а збер≥гаЇтьс¤ в так званому арх≥в≥, а тому форуми пристосован≥ б≥льше дл¤ обговоренн¤ одв≥чних питань, а не дл¤ динам≥чних в чат≥вському стил≥. „ерез тривале збер≥ганн¤ даних форум називють родичем електронноњ пошти, але зам≥сть закритого листуваннн¤ дл¤ двоњх, що практикуЇтьс¤ в електронн≥й пошт≥, форум пропонуЇ ваше посланн¤ на суд широкоњ аудитор≥њ - вс≥х користувач≥в форуму, що можуть або погодитись, або заперечити ваш≥й думц≥, але, знову ж таки, виставл¤ючи вс≥ своњ думки на обговоренн¤ громадськост≥. Ќер≥дко в≥д загальноњ маси користувач≥в форуму в≥дд≥л¤Їтьс¤ пара людей, що або маЇ схожу думку, або Ї ¤рими опонентами один одного, а тому, щоб не "заважали", на б≥льшост≥ форум≥в передбачена можлив≥сть листуванн¤ через електронну пошту ≥ тому основна дискус≥¤ м≥ж ц≥Їю "дв≥йкою" проходить вже в закритому в≥д чужих очей режим≥.

‘оруми мають ще одну функц≥ю - учбову. „ерез пост≥йн≥сть ≥нформац≥њ на форум≥ молод≥ спец≥ал≥сти нер≥дко знаход¤ть на, так званих, спец≥альних форумах золот≥, по свому значенню, поради старих ас≥в. Ќер≥дко в форумах знаход¤ть таке, що не знайдеш ≥ в докторськ≥й дисертац≥њ, присв¤чен≥й ц≥й тем≥. ј тому форуми, ¤к зручн≥ ≥ ц≥леспр¤мован≥ навчальн≥ пос≥бники, виховували не один м≥льйон першокласних спец≥ал≥ст≥в. якщо знаЇш щось незвичайне, напиши про це на форум≥: це, по-перше, може комусь згодитис¤, а пот≥м взагал≥ ц≥каво знати, що думаЇ по цьому поводу громадськ≥сть.

¬≥деоконференц≥¤ - це сучасний аналог форума. ћожливо рок≥в через п'¤ть ми й забудемо ¤к це листуватис¤ один з одним в текстовому вар≥ант≥ - все ж таки багато писати. Ќабагато зручн≥ше скористатис¤ в≥део ≥ сказати адресатов≥ все що ти про нього думаЇш, так би мовити, вживу. јле бачити знайоме обличч¤ з дисплею комп'ютера ≥ знати, що це не хрон≥ка минулих рок≥в, а те що в≥дбуваЇтьс¤ зараз, в цей момент часу - задоволенн¤ не з дешевих. ƒл¤ цього перш за все потр≥бн≥ високошвидк≥сн≥ л≥н≥њ зв'¤зку ≥ на¤вн≥сть цифрових в≥деокамер у вс≥х учасник≥в в≥деоконференц≥њ - њх, ¤к ≥ на форум≥, може одночасно бути присутн≥ми дек≥лька.

Ѕагато хто з вас був або буде учасником ¤кого-небудь чату, а тому, зваживши на те, що чат сам по соб≥ Ї дуже ц≥кавим аспектом ≤нтернета, ¤ вир≥шив почати саме з нього. —пос≥б його роботи такий: пов≥домленн¤ чату виход¤ть на web-стор≥нку ≥ ф≥ксуютьс¤ в баз≥ даних, але збер≥гаЇтьс¤ не весь арх≥в, а лише пов≥домленн¤, що над≥йшли за останню годину, день або ≥нший ф≥ксований пром≥жок часу. “ак ¤к чат створений дл¤ пр¤мого сп≥лкуванн¤, то арх≥в чату створюЇтьс¤, в основному, дл¤ того, щоб кл≥Їнт зм≥г прочитати про що йшла мова ≥ прийн¤ти участь в обговоренн≥. ѕеревагою ≥ недол≥ком (кому ¤к) чат≥в Ї те, що в чат≥ можуть сп≥лкуватис¤ одразу дек≥лька людей, тобто обмежувань в к≥лькост≥ учасник≥в не ≥снуЇ.

          „ат≥в ≥снуЇ багато, але найнад≥йн≥шим зм≥г зарекомендувати себе все ж таки IRC:

Iде¤ ≥ перше програмне вт≥ленн¤ (1988 р.) протоколу IRC належить програм≥сту з ‘≥нл¤нд≥њ яркко ќйкар≥нен. ѕротокол створювавс¤ дл¤ розширенн¤ можливостей програми talk, стандартноњ ут≥л≥ти Unix - систем дл¤ текстового сп≥лкуванн¤ м≥ж двома користувачами в мереж≥. ƒуже швидко ≥ автору, ≥ першим тестувальникам IRC стало зрозум≥ло, що новий протокол - це набагато важлив≥ша под≥¤ дл¤ всього мережевого товариства, н≥ж звичайна зам≥на talk.

ѕ≥сл¤ по¤ви у ‘≥нл¤нд≥њ сервери IRC, замкнут≥ в Їдену мережу отримали розповсюдженн¤ у —Ўј,  анад≥, по вс≥й ™вроп≥; сьогодн≥ вони працюють в б≥льш н≥ж шестидес¤ти крањнах на п'¤тьох континентах.

IRC став м≥жнародно в≥домим в пер≥од в≥йни в ѕерсидському залив≥: учасники, ¤к≥ з≥бралис¤ на одному канал≥ IRC отримували найсв≥ж≥шу ≥нформац≥ю з м≥сць под≥й. ¬ жовтн≥ 1993 року п≥д час з≥ткнень прихильник≥в ™льцина ≥ –уцького в столиц≥ –ос≥њ московськ≥ учасники IRC безперервно пов≥домл¤ли про зм≥ну обстановки.

IRC побудован на взаЇмод≥њ сервер≥в з кл≥Їнтами. —ервери IRC, предназначен≥ дл¤ передач≥ пов≥домлень в≥д одного користувача до ≥ншого, складають замкнене коло й обм≥нюютьс¤ ≥нформац≥Їю в режим≥ реального часу.  ожне з трьох серверних к≥лець, д≥ючих сьогодн≥, - EFnet, UNDERnet i DALnet - складаЇтьс¤ з к≥лькох дес¤тк≥в сервер≥в. ”часник IRC, ¤кий п≥дключитьс¤ до одного з них, може сп≥лкуватис¤ з≥ вс≥ма, хто в даний момент п≥дключивс¤ до цього або до ≥ншого сервера, ¤кий би входив до обраного к≥льц¤. ћ≥ж собою три назван≥ системи ан≥¤к нев зв'¤зан≥, тому њх користувач≥ можуть просиджувати роками в IRC ≥ н≥коли один з одним не зустр≥тис¤.

EFnet - найб≥льша система, що об'ЇднуЇ б≥льше 100 сервер≥в IRC в —Ўј,  анад≥, ‘≥нл¤нд≥њ, –ос≥њ, ”крањн≥, —х≥дн≥й ≥ «ах≥дн≥й ™вроп≥, ≤зрањл≥, јвстрал≥њ. ¬она доступна з≥ вс≥х машин, на ¤ких працюють IRC - кл≥Їнти. ” веч≥рн≥й час "населенн¤" вс≥х сервер≥в EFnet дос¤гаЇ 20 тис¤ч.

ј взагал≥ IRC - це, звичайно, не Їдиний чат на всьому величезному ≤нтернет простор≥. —еред ≥нших Ї чати: Klient, Scoop, Pirch, Confiq, ConferenceRoom, ChatSpace та багато-багато ≥нших. Ќе можу не звернути уваги на один з найпопул¤рн≥ших рос≥йськомовних чат≥в "chat.mail.ru", що належить одн≥й з найб≥льших розважальних монопол≥й рос≥йськомовного ≤нтернета - "mail.ru".

ј тепер ¤ пропоную вам звернутис¤ до ще одн≥Їњ дуже ц≥кавоњ послуги, що надаЇтьс¤ в мереж≥ ≥ без ¤коњ, дореч≥, зараз дуже важко у¤вити в≥ртуальне сп≥лкуванн¤. ћова йде про так зван≥ ≤нтернет-пейджери ≥ про найв≥дом≥ший з них - ICQ, ¤кий лаг≥дно називають просто "аська".

ѕо сут≥ ≤нтернет-пейджер - це чат дл¤ двох користувач≥в. ÷е дуже зручно, бо коротк≥ пов≥домленн¤ - довгих в ICQ н≥хто не пише - Ї аналогом звичайного сп≥лкуванн¤, що називаЇтьс¤, вживу. Ќе один м≥льйон людей знайшли один одного за допомогою ICQ та ≥нших ≤нтернет-пейджер≥в. ƒопомогаЇ ≥нтимному сп≥лкуванню ≥ скритн≥сть в≥д чужих очей вс≥Їњ переписки, ¤кщо з боку людей, що переписуютьс¤ виникне таке бажанн¤.

Ќижче наведен приклад виду в≥кна ≤нтернет-пейджера, в даному випадку ICQ. ” верхньому пол≥ виводитьс¤ пов≥домленн¤ д≥алогу, а нижнЇ в≥кно служить дл¤ вводу нових пов≥домлень. «алишилось ввести н≥к, ≥м'¤ адресата ≥ по бажанню власний e-mail. ¬се, час одсилати...

—учасн≥ пейджери кр≥м пов≥домлень можуть пересилати файли, електронну пошту ≥ SMS на моб≥льн≥ телефони. ќсь так!

«а матер≥алами сайт≥в "bp.by", "ziet.zhitomir.ua", а також "≈нциклопед≥њ јлфьорова" ≥ журналу " омп'ютерний огл¤д" є117.

|

|

Ќа головну стор≥нку | All rights reserved | Copyright 2002-2006 © | v. 6.2