—учасна людина буквально оточена електронними ≥нтерактивними серв≥сами. Ѕанкомати, турн≥кети в метро, б≥летн≥ каси, автозаправн≥ колонки, персональн≥ комп'ютери, ст≥льников≥ телефони, електронн≥ органайзери - це лише де¤к≥ приклади викорстанн¤ "хайтеку" у нашому житт≥. ћи намагаЇмос¤ не звертати на них уваги ≥ лише у випадках збою тоњ чи ≥ншоњ системи розум≥Їмо наск≥льки темп нашого житт¤ залежить вд ¤кост≥ њхньоњ роботи.

ћережа ≤нтернет стала загальновизнаним фактором д≥лового ≥ сусп≥льного житт¤, перетворивши б≥льш, н≥ж 600 млн. чол. у всьому св≥т≥ в пост≥йних споживач≥в послуг, що базуютьс¤ на дос¤гненн¤х ≥нформац≥йних технолог≥й. ћоб≥льних телефон≥в у св≥т≥ приблизно вдв≥ч≥ б≥льше, н≥ж комп'ютер≥в з доступом в ≤нтернет, причому в р≥зних крањнах св≥ту в≥д 50 до 70% њх власник≥в вже використовуютьс¤ ст≥льников≥ телефони дл¤ отриманн¤ найр≥зноман≥тн≥ших додаткових послуг, включаючи WAP-доступ до ≤нтернету на баз≥ технолог≥й CSD ≥ GPRS, а останн≥м часом ≥ EDGE.

—ьогодн≥ ≤нтернет - це об'Їднанн¤ великоњ к≥лькост≥ мереж.  ожна мережа складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ мереж.  ожна мережа складаЇтьс¤ з дес¤тк≥в ≥ сотен сервер≥в. —ервери з'Їднан≥ м≥ж собою напр¤му р≥зноман≥тними л≥н≥¤ми зв'¤зку: кабельними, наземним рад≥озв'зком супутниковим рад≥озв'¤зком. ƒо кожного сервери п≥дмикаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть комп'ютер≥в ≥ локальних комп'ютерних мереж, ¤к≥ Ї кл≥Їнтами мереж≥.  л≥Їнти можуть з'Їднуватис¤ ≥з сервером не лише по пр¤мих л≥н≥¤х, але й за допомогою звичайних телефонних канал≥в.

ƒо к≥нц¤ 1997 року мережа ≤нтернет об'Їднала 160 тис¤ч глобальних мереж з 235 крањн св≥ту. „исло ≤нтернет - сервер≥в дос¤гло 19,5 м≥льйон≥в, з них 1,27 м≥льйона WEB - сервер≥в, к≥льк≥сть кл≥Їнтських комп'ютер≥в, що п≥д'Їднуютьс¤ до ≤нтернету взагал≥ не пол¤гаЇ рахунку.

¬ середин≥ 2002 року у всьому св≥т≥ було 580 м≥льйон≥в 780 тис¤ч користувач≥в, а в≥с≥мка найб≥льших користувач≥в ≤нтернет - послугами вигл¤даЇ так:

1. —Ўј - 165,7 м≥льйон≥в;
2. япон≥¤ - 56 м≥льйон≥в;
3.  итай - 45,8м≥льйон≥в;
4. ¬еликобритан≥¤ - 34,3 м≥льйона;
5. Ќ≥меччина - 32,1 м≥льйона;
6. ѕ≥вденна  оре¤ - 25,6 м≥льйон≥в;
7. ≤тал≥¤ - 19,25 м≥льйон≥в;
8. –ос≥¤ - 18 м≥льйон≥в.

«агальна к≥льк≥сть доменних ≥мен в украњнському домен≥ ua в 2004 роц≥ зросла на 23% - до 135 тис¤ч. ѕри цьому к≥льк≥сть приватних домен≥в вищого р≥вн¤ (наприклад ≥м'¤.ua) за р≥к зб≥льшилас¤ в 1,5 рази - до 1,4 тис., а домен≥в першого р≥вн¤ (наприклад ≥м'¤.kiev.ua) стало б≥льше на 22,5% - до 134 тис¤ч.

√оловною тенденц≥Їю ≤нтернета Ї його комерц≥ал≥зац≥¤, а тому ¤ вважаю доц≥льним поговорити про ту величезну роль, ¤ку граЇ ≤нтернет у сучасних ринкових умовах:

•       у спец≥ал≥ст≥в з'¤вилис¤, ¤к н≥коли, широк≥ можливост≥ полученн¤ й використанн¤ д≥ловоњ ≥нфомац≥њ;

•       виникли нов≥ модел≥ б≥знесу (електронн≥ б≥рж≥, системи ≥нтеграц≥њ канал≥в збуту, сп≥лки поставщик≥в ≥ споживач≥в, електронн≥ аукц≥они ≥ т. ≥н.), що дозвол¤ють поЇднувати глобальне охопленн¤ ринку з персональним п≥дходом до кожного кл≥Їнта;

•       через Iнтернет взаЇмод≥ють не т≥льки люди, у ¤ких Ї комп'ютери, але й р≥зноман≥тн≥ пристроњ м≥ж собою, а тому спектр можливостей ≤нтернета значно зб≥льшуЇтьс¤;

•       необх≥дн≥ програми, контент ≥ послуги вже можливо не т≥льки придбати, але й вз¤ти в аренду через ≤нтернет в суворо потр≥бному обс¤з≥ ≥ на необх≥дний час;

•       значно спростивс¤ процес торг≥вл≥ ¤к на внутр≥шн≥х, так ≥ на м≥жнародних ринках, так ¤к форми в≥дпов≥дних договор≥в, рахунк≥в, декларац≥й ≥ т. ≥н. стали стандартизован≥, спрощен≥, тобто непротиворечними ≥ "зрозум≥лими" ¤к люд¤м, так комп'ютерам;

•       послуги ≥ товари стали дешевшими завд¤ки глобальн≥й конкуренц≥њ, економ≥њ на витратах маркетингу ≥ оформленн¤ угод, адаптац≥њ до потреб кл≥Їнт≥в, пол≥пшенню плануванн¤, скороченню к≥лькост≥ помилок ≥ таке ≥нше;

•       зросла продуктивн≥сть прац≥ багатьох категор≥й роб≥тник≥в завд¤ки ефективним програмним засобам орган≥зац≥њ колективноњ прац≥ ≥ зручному доступу до необх≥дноњ њм внутр≥шньокорпоративноњ ≥ зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ;

•       мешканц≥ найр≥зноман≥тн≥ших рег≥он≥в вже отримують ¤к≥сн≥ товари ≥ послуги - в≥д л≥к≥в до осв≥ти ≥ все це не виход¤чи з дому;

≤нтернет зростала ¤к в≥льна ≥ малокеруЇма мережа. ¬≥дпов≥дно, з њњ зростанн¤м все гостр≥ше постаЇ проблема керуванн¤. ћережа комерц≥ал≥зуЇтьс¤, вже повн≥стю припинено њњ державне ф≥нансуванн¤. ≤нтернет все менше ≥ менше несе в соб≥ досл≥дницьку ≥нформац≥ю ≥ все б≥льше ≥ б≥льше рекламну. ћережа поступово стаЇ ≥ндустр≥Їю, ≥ перш за все розважальною. ўе пару рок≥в тому б≥льш≥сть документ≥в WWW м≥стило суху ≥нформац≥ю, ≥ нав≥ть велик≥ електронн≥ журнали вид≥л¤лис¤ лише дек≥лькома великими безглуздими картинками. —ьогодн≥ ж так≥ журнали зр≥вн¤лис¤ по вм≥сту реклами ≥ р≥вню художнього оформленн¤ з≥ своњми паперовими в≥дпов≥дниками - на њх стор≥нках вже Ї реклама, зноски, вр≥зки, а ще ан≥мац≥¤ та ≥нтерактивн≥сть, що робить њх поза конкуренц≥Їю з традиц≥йними «ћ≤. ÷е означаЇ по¤ву нового величезного ринку ≥ комерц≥ал≥зац≥ю мереж≥, що потребуЇ жорстких правил гри.

ј тепер давайте звернемос¤ до конкретних цифр. ” 2000 роц≥ обс¤г операц≥й через ≤нтернет м≥ж п≥дприЇмствами склав, за даними Garther Group, 433 млрд. дол. Ќе дивл¤чись на економ≥чну рецес≥ю (спад) в —Ўј й зворушенн¤ на б≥рж≥ NASDAQ, до 2005 р. в≥н зросте до 8,5трлн. дол. –озн≥чн≥ продажи через ≥нтернет с¤гли в 2000 р. р≥вн¤ 20 млрд. дол., що майже вдв≥ч≥ перевищуЇ показник 1999р.

Ѕезперечно, що ≤нтернет дуже швидко розвиваЇтьс¤, але в≥н маЇ своњ проблеми, що пов'¤зан≥ перш за все з тим божев≥льним розвитком, ¤кий в≥н зараз переживаЇ.

Ќа в≥дом≥й гумористичн≥й картинц≥ зображен собака, ¤ка сидить за комп'ютером ≥ каже ≥нш≥й: "¬ ≤нтернет≥ н≥хто не знаЇ, що ти - собака". ≤ д≥йсно, сьогодн≥ немаЇ адекватних засоб≥в ≥дентиф≥кац≥њ в≥ддалених користувач≥в. ÷е, наприклад, приводить до виникненн¤ проблем, пов'¤заних з доступом до ≥нформац≥њ, в≥дкрит≥й публ≥чно, але до ¤коњ "д≥т¤м до 16 рок≥в вх≥д заборонено". ѕроблема так званого к≥берпорно сьогодн≥ дуже запекло обговорюЇтьс¤, але зараз знаходитьс¤ дуже далеко в≥д остаточного вир≥шенн¤.

≤нший р¤д проблем - це складн≥сть реал≥зац≥њ закон≥в про експорт ≥ авторське право. Ќаприклад дуже важко обмежити доступ через ≤нтернет до криптограф≥чного програмного забезпеченн¤, забороненого до вивозу за меж≥ —Ўј ≥ прир≥вненому в цьому план≥ до стратег≥чних озброЇнь. Ќезрозум≥ло, що захищаЇтьс¤ авторським правом в ≤нтернет≥, а що н≥. –озповсюдженн¤ електронноњ книги набагато важче контролювати, ан≥ж книгу друковану, а тому й продавати њњ значно важче.

—ьогодн≥ в ≤нтернет≥ використовуЇтьс¤ протокол ≤–, що використовуЇ дл¤ адреси комп'ютера 32 б≥ти. јле, враховуючи темпи зростанн¤ мереж≥, адреси можуть просто... ск≥нчитис¤, причому цю под≥ю прогнозують рок≥в через 5 - 10. ƒл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми активно розроблюЇтьс¤ протокол ≤– нового покол≥нн¤ - IPng, в ¤кому дл¤ адреси вид≥л¤тиметьс¤ ц≥лих 128 б≥т, що дозвол¤Ї надати адреси астроном≥чн≥й к≥лькост≥ об'Їкт≥в, а дал≥ поживем - побачим. ѕерех≥д до нового протоколу планують поступово провести в ц≥ роки, що залишились до "критичноњ точки", але хто знаЇ наск≥льки хворобливим в≥н буде, бо так≥ зм≥ни потребують практично повноњ зам≥ни ≥снуючого програмного забезпеченн¤ ≥ активного мережевого обладнанн¤.

 ритичним питанн¤м дл¤ повноц≥нного використанн¤ комун≥кац≥йних можливостей ≤нтернета Ї питанн¤ безпеки даних. « одн≥Їњ сторони, комп'ютери, п≥д'Їднан≥ до глобальноњ мереж≥, стають б≥льш вразливими. јле ц¤ проблема в достатн≥й степен≥ вир≥шуЇтьс¤, ¤кщо точка взаЇмод≥њ корпоративноњ ≥ глобальноњ мереж знаходитьс¤ п≥д контролем. « ≥ншоњ сторони, дан≥, при проходженн≥ в≥д в≥дправника адресатов≥, можуть бути прочитан≥ ≥ нав≥ть зм≥нен≥. «ахист в≥д небезпек такого роду дуже складний, а засоби њњ забезпеченн¤ знаход¤тьс¤ на дуже високому р≥вн≥. —тов≥дсоткових метод≥в захисту, звичайно, на сьогодн≥ та й, напевно, ≥ в майбутньому не ≥снуватиме, але, ¤к правило, принцип "варт≥сть розкритт¤ захисту маЇ бути вище за ц≥нн≥сть захищаЇмих даних" вдаЇтьс¤ задоволити набагато част≥ше.

«а матер≥алами сайт≥в "Microsoft.com", "≈нциклопед≥њ јлфьорова", "podrobnosti.ua" а також газети "2000" в≥д 09.07.04 та власних наопрацювань.

|

|

Ќа головну стор≥нку | All rights reserved | Copyright 2002-2006 © | v. 6.2